В який університет краще вступати на спеціальність “Інженерія програмного забезпечення”, чому?
Хочеться дізнатися про плюси і мінуси університетів (якість матеріалу, його викладення, тощо.)
Бажана відповідь студентів різних ВНЗ, дякую.
Вітаю. Особисто моя думка! Я нікому її не нав’язую, а лише розказую про свій досвід і одногрупників на 121 “Інженерії програмного забезпечення”. Можливо допоможе.
Недавно закінчила Київський коледж комп’ютерних технологій та економіки НАУ з цієї спеціальності. Так, це не університет, але почну з цього, бо це важливо. Там дійсно було дуже круто й супер викладачі, чим я їм вдячна. Найбільше знань отримала там, бо в коледжах ще якийсь нахил на більшу практику, аніж теорію, індивідуальний підхід до студента чи професійних навичок викладача, давали роботу. На відміну від університетів…
Після коледжу більшість моїх одногрупників вступили в університети Києва саме на 121: НУБІП, КПІ, НАУ, КНУ Шевченка, КНУТД. Ця спеціальність стала настільки популярною, що вже майже є в кожному універі. Я ж обрала 122 спеціальність.
Так от, усі одноголосно з усіх університетів стверджують– навчання нуль, конспекти з 90-х, матеріал складний, пояснень ніяких, практика тільки для галочки, знання лише з інтернету, працевлаштування немає. Лекції будуть читати 80-річні професори, які програмували останній раз років 40 назад, і то лише на Асемблері. Відкриють презентацію і скажуть переписувати матеріал столітньої давності. Лабораторні неймовірно складні, а так як пояснень немає, то будете гуглити, а воно не гуглиться взагалі! Вишмата буде більше ніж програмування (які предмети викладають треба читати в робочій програмі спеціальності на сайті університету). Дуже рідко знаходяться гарні преподи, які не тільки вимагають й валять, а ще й трохи розбираються в своєму предметі та пояснюють.
В усіх закладах приблизно все однаково. Різниця між університетами лише в “престижності”, бюджетних місцях/вартості навчання й конкретних побажаннях абітурієнтів. Навіть кажуть: чим більше понтів, піару в універа, тим складніше учитися та все здати.
Наприклад, жах-КПІ. Вчитися надскладно. Мого друга звідти вигнали з 3 курсу “інженерії ПЗ”, бо він списав одну тільки лабу у сусіднього потоку, а натяки на взятки на перездачах не розумів.
НАУ вже дуже оборзів. Не той, що раніше. Споганився і з освітою, і з навчанням, і з репутацією(не враховуючи коледжі)
НУБіП, кажуть, що відносно непогано. Десь погано, десь добре з поясненнями. Точніше не скажу.
Чула деякі хвалили приватні університети, але закінчити державну вищу освіту було б краще.
Може на цьому форумі знайдуться студенти у яких кращий досвід і думка за ці універи.
На мій погляд, усюди однаково треба щось робити, закривати предмети, викручуватися, псувати нерви безглуздими завданнями. Усюди є добрі та злі викладачі. Тому тут не вгадаєш. Проте усі студенти отримають однакові дипломи: " бакалавр інженерії ПЗ", але нерви, студентські роки й бажання до програмування можуть пропасти.
Більшість моїх знайомих, вже досвідчених сеньйорів-програмістів, казали мені: “Університети лише для корочки, щоб тебе могли взяти на роботу. Там знання не отримаєш, бо вони устарілі та неактуальні. А роботодавцям найбільш важливі навички і вміння. Їх можна отримати або самоосвітою, або йти на ІТ- курси, або найняти ментора”.
І добавлю ще свої п’ять копійок)
121 спеціальність досить складна. Не кожен може з нею справитися, не дивлячись на те, що вона стала така популярна. Подумайте тисячу разів, аніж туди йти. Ні, я не відмовляю і не налаштовую проти! Якщо програмування то ваша мрія і ви тільки й дихаєте ним, то звісно вперед. Просто більшість йдуть туди, бо думають, що це зараз модно, легко, можна гребти гроші лопатою. Але на практиці в житті, якщо немає мінімальних здібностей до кодування й ПЗ та неймовірного бажання, посидючісті, щоб вчити, виправляти одну помилку по 8 годин, - шансів бути програмістом вельми мала. З 30 моїх досить розумних одногрупників тільки 6 дійсно стало програмістами, а інші отримали вигорання та повну байдужість до ІТ.
Треба буде налаштуватися на дуже багато математики й предметів, які зовсім не потрібні та в реальному житті у програмістів не зустрічаються. Наприклад, ви захочете вивчати створення сайтів (фронтенд/бекенд). Цьому розділу приділять максимум 1-2 предмета за увесь період навчання і то поспіхом, все в купу, як я вже казала, без особливого роз’яснення. Зато буде багато програмування матананалізу, філософії, шифрування, інтелектуальні системи в еклелі, матричне кодування. Беззаперечно, усі предмети важливі, але коли їх багато кашею, немає ніякої вузької спеціалізації,- то дуже важко.
Якщо підсумувати, як би я зробила, дивлячись на свій попередній досвід:
- Розібратися, почитати про спеціальність, та дійсно зрозуміти: “чи насправді це та професія, про яку я мрію і яку зможу потягнути?”
- Вибрати простіший університет,
критично оцінюючи, відштовхуючись від своїх побажань, де буде час на своє особисте життя, бо нових знань як такових малоймовірно, а парити мізки доведеться. Не обирати університет за косметичним ремонтом чи великими обіцянками перспектив. - Обрати напрям ІТ, піти на курси, сфокуватися на самоосвіті, дуже багато й постійно самовдосконалюватися. Нововведення в програмуванні змінюються зі швидкістю світла, і ні один університет не буде за ними слідкувати й доганяти.
Повторююсь – все вище сказане лише моя суб’єктивна думка заснована на моєму і чужому досвіді!
Сподіваюся, що хоча б трохи допомогла😊 Орієнтуйтесь на свої бажання і смаки.
Бажаю успіхів!
4 Вподобання
Дуже дякую Вам за таку розгронуту відповідь. Насправді кажучи, програмувати - це дійсно те, що мені подобається, тому хочу спробувати поглибитися в цю сферу. Ще одне питання: в чому різниця між інженерією ПЗ і Комп’ютерними науками? Як я читав, професії в цих спеціальностях наче однакові, поясніть будь ласка. Тобто, університет не те щоб важливий в отриманні знань Конкретно з програмування? Наприклад, можна обрати якийсь універ навіть в Одесі, і всеодно самостійно вивчити ту, чи іншу мову, навчитися програмувати грубо кажучи,я правильно розумію?
1 Вподобання
Якщо Вам подобається, то все обов’язково вийде!
Дивіться. Як я зрозуміла за роки навчання, то різниця між 121 і 122 невелика, але вона є.
Інженерія ПЗ спрямована більше саме на програмування, кодування й поглиблення в програмне забезпечення. Наприклад, вивчають декілька мов програмування, ручне апаратне тестування, бази даних, мережі й сервери, архітектура ПЗ. Багато складних технічних моментів. Тут кодять ігри, додатки, сайти.
Комп’ютерні науки вивчають більш розгорнуту ІТ-сферу… Тобто всього потрохи. Трохи програмування, трохи веб-дизайну, трохи кібербезпеки, трохи проектного менеджменту.
Мені сподобалися комп’ютерні науки, бо в мене була можливість розібратися з різними видами ІТ-професій: веб, 3Д графіка, РМ, адміністрування, тестування, системний-бізнес аналіз. Інженерія ПЗ була для мене важчою, бо там, повторююсь, треба було дуже багато програмувати))
Підсумовуючи.
Якщо Ви впевнені, що хочете точно бути саме програмістом: обрати мову програмування й багато кодити –це інженерія ПЗ.
Якщо Ви невпевнені саме, чим хочете займатися в ІТ, та хочете отримати загальне уявлення про сферу ІТ, - то це комп’ютерні науки.
Особисто я спробувала і то, і то й прийшла до висновку: не важливо, яка спеціальність написана в дипломі. Ці обидві професії все одно передбачають ІТ. Чи бакалавр інженер програмного забезпечення чи бакалавр комп’ютерних наук, роботодавцю це не так вважливо. Навіть програміст може закінчити 122 і спокійно влаштуватися. Головне обрати конкретний напрям, поглиблюватися в нього, набиратися досвіду. Програмувати можна системні або прикладні додатки, сайти, 3Д графіку, ігри. Досить багато варіантів мов для вибору.
Але все одно, університет, як такий, не дасть достатньо поглиблених знань для професії й подальшого працевлаштування. Лише загальне уявлення про “що таке ІТ й з чим його їдять”. Ну і корочка диплому 
А вже студенти самі обирають і самі вже навчаються, хто як може.
За одеські університети нічого сказати не можу)) Можливо вони навіть кращі за столичні)
Так, все вірно, навчатися самому доведеться 100%. На жаль, українська система освіти в ВНЗ не передбачає підготовки до життя, реальної роботи. Тим паче конкретно програмування, яке змінюється і вдосконалюється з кожним роком. Вчити ніхто не хоче і не буде: “відкривай складний конспект, гугли і вчи сам”. А навіщо вчити конспект зі застарілою університетською інформацією, якщо можна відкрити в інеті безкоштовні сучасні курси, дивитися новіші ютуб-курси, піти на стажування в айті компанію, читати недавно випущені книги, знайти ментора, який працює на фірмі, та може навчити актуальних знань і вмінь для працевлаштування.
Я, наприклад, тільки так отримувала досвід і знання. І паралельно переписувала безкорисні конспекти і нереальні лаби лише для заліку в універ) Це звісно важко і морально, і фізично, але професія мрії того варта👍
Так що в цілому Ви правильно розумієте. Обирайте університет, який Вам простіше й до душі, та починайте самоосвіту😊
2 Вподобання
Ещё забыли упомянуть про отрасль образования 15 Приборостроение и автоматика со специальностями:
151 - Компьютерно-интегрированные системы и автоматика
153 - Нано и микросистемная техника,
на которых также изучается и программирование с уклоном на программирование микроконтроллеров и аппаратное обеспечение. В некоторых случаях учиться легче, а в плане программирования всё то же, что и на 120-х специальностях в учебной программе присутствует.
В новой редакции постановления “Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти” с 16 декабря 2022 г. изменяются и шифры специальностей
- Позицію “15 Автоматизація та приладобудування” виключити.
- Позицію “17 Електроніка та телекомунікації” викласти в такій редакції:
17 Електроніка, автоматизація та електронні комунікації
- 171 Електроніка |0714|Electronics and automation|
- 172 Електронні комунікації та радіотехніка |0714|Electronics and automation|
- 173 Авіоніка |0714|Electronics and automation| |0716|Motor vehicles, ships and aircraft|
- 174 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка |0714|Electronics and automation| (вместо 151)
- 175 Інформаційно-вимірювальні технології |0714|Electronics and automation|, |0788|Inter-disciplinary programmes and qualifications involving engineering, manufacturing and construction| (вместо 152)
- 176 Мікро- та наносистемна техніка |0714|Electronics and automation| |0788|Inter-disciplinary programmes and qualifications involving engineering, manufacturing and construction”.| (вместо 153)
Последние 2 года конкурс на бюджет для 150-х специальностей шёл вместе со 120-ми, в результате чего на них на бюджет было попасть крайне сложно - бюджетные места выбирались абитуриентами 120-х специальностей. Если теперь будет конкурс среди 170-х специальностей, то ввиду их меньшей популярности ожидается увеличение шансов пройти на бюджет.
3 Вподобання
Щиро дякую за пояснення!
1 Вподобання
Ещё дополню. Много студентов, закончивших бакалаврат по специальностям 151, 153, 171, 015.39 затем без особых усилий поступили на магистратуру на специальности 122, 123 и 126. (за 121 сказать не могу: в вузе, по которому мною проводился статистический анализ, на магистратуре не производится набор на 121).
Загнали мене в глухий кут… 
Если вы запутались окончательно - тогда вам лучше пойти на 122.
Это - наиболее общая специальность для тех, кто еще не определился. Будет и программирование, и понимание специализаций и общий кругозор по отрасли. И подготовка двигаться дальше в любую сторону, в отрасли 
Если дружите с паяльником - может понравиться 123.
Остальные специальности из 12 - в начале лучше ознакомиться с их учебными планами (искать в гугле по коду специальности и “навчальний план”, вуз не важен). Там вы найдете список предметов и количество часов - можно оценить, чему вы научитесь и насколько глубоко.
Специальности других отраслей могут звучать увлекательно, но суть иметь далекую от ИТ. Например 17я отрасль когда-то давно называлась “Приборостроение”. Там учат проектировать и разрабатывать технику (которая, по современному стечению обстоятельств, в подавляющем большинстве случаев, сейчас - на микропроцессорах и прошивках) - от брелка сигнализации, до ПТУР и автопилота самолета. Но это далеко от прикладного программирования, которым вы увлечены, правильно? Хотя и там вам дадут хорошую базу для прикладного программирования (и даже чуть глубже в сторону аппаратных реализаций)
Но! Но раз вам “нравится” программировать - 121я должна быть последней в списке ваших приоритетов! Туда рекомендуется поступать не тем, кому “нравится”, а тем, которые не могут НЕ программировать! Там учат не просто программированию. Поступать туда в вашем случае, это как для вождения автомобиля идти в космонавты Примерно такова разница между *прикладным" (“нравится”) и системным (“жить в этом”) программированием.
На большинстве инженерных и некоторых экономических специальностях вы овладеете прикладным программированием (“сайты клепать и игрушки писать”, JS, Java, Python, C, …).
На 121й же вас научат создавать новые ЯП, писать операционные системы, компиляторы, файловые системы, проектировать протоколы интеграции и системы шифров. Если вам просто нравится программировать - это может оказаться для вас избыточным по времени и силам… Я видел нескольких студентов, разочарованных в этой специальности именно из-за ошибки в ориентации на название. Некоторые просто бросили учебу, другие перевелись на ту же 122ю или даже 126ю. )
В любом случае - мой вам ненужный совет 
Если вы не знаете ,какую специальность выбрать - вы точно не готовы поступать на 121ю
Итак - изучайте учебные планы специальностей! Сейчас это - самое для вас важное.
5 Вподобань
ВАУ. ДУУУЖЕ ДЯКУЮ за таке пояснення! Все ж таки оберу 122-у, тому що судячи з Ваших слів, 121 - це не те, чим я хочу займатись в подальшому житті після навчання. Хай щастить!
3 Вподобання
Рад, если помог. )
Но учебные планы все же изучите. Это поможет также вам определиться точнее, чего же вы на самом деле хотите от высшего образования.
И да! Надо все равно быть готовым к большому объему математики. Я бы даже сказал - большому количеству математик! Их там 4 или 5 разных. Такой своеобразный мост в сказочную страну ИТ, который все равно надо пройти ) Одни говорят, что потом это не пригодится, другим пригождается. Но все через это проходят. Так что - не так и страшно )
4 Вподобання
Добре, ознайомлюсь. Дуже дякую за допомогу!
Наскільки я знаю, на теперішній час, то в магістратуру можна без проблем вступити на будь-яку спеціальність. Навіть не споріднену. Закінчити бакалавр програмування, а вступити, наприклад, на магістратуру економіку чи агрономію. Тому, якщо нічого не зміниться, можна не хвилюватися. Якщо не сподобається 12*, за роки навчання на бакалавраті роздивитися інші спеціальності і обрати ще якийсь напрям. При бажанні змінити і на 151 чи 171.
Тому я повністю погоджуюся з думкою усіх тут присутніх. Дуже чітко і гарно пояснено.
122 краща, якраз для сумнівающихся, які хочуть спробувати себе в ІТ.
Бо складна 121 уже для фанатиків, “схиблених” програмістів, які вже являються профі в цьому.
Є ще час подумати. Подивитеся робочі програми з універів, розпитаєте знайомих студентів.
Зазвичай, абітурієнти остаточно вибирають спеціальність і універ вже в останній момент під час вступу😁 Дивляться на кількість бюджетних місць, рейтингові списки, де можна пройти на бюджет.
Так що не хвилюйтеся. Ви все зможете! Усе вийде якнайкраще
3 Вподобання
Так, тепер я з Вами погоджусь. Дуже вдячний. Нехай і вам щастить! 
Всім присутнім також висловлюю неймовірну подяку за пояснення, і за те, що підсказали що і як! 
1 Вподобання
По програмуванню дуже сильний ВНЗ - ТНЕУ - зараз він вже ніби як ЗУНУ.
Всі мої друзі, які працюють програмістами на США, Ізраїль і ЄС, а також мають високий дохід, є випускниками цього закладу.
Також там навчається мій брат, який є призером всеукраїнської олімпіади з інформатики, і даний навчальний заклад допоміг йому ще краще розкрити потенціал. Для студентів організовують івенти, конкурси, тренінги, курси і т.д.
Так що рекомендую на всі 100%. Звісно, ще багато чого залежить від студента і його здібностей чи бажання розвиватись. Якщо в голові пусто, то ніякий ментор і ніякий ВНЗ нічого не навчить: ні київський, ні львівський, ні паризький. А Тернопіль - це ще й дуже дешеве місто. Не знаю, як зараз, бо йде війна, але жила я в багатьох обл. центрах, то в Тернополі ще в 2019 році можна було в топових закладах в центрі міста наїстись на 100 грн, квартири знімати було набагато дешевше.
От маю ще знайомого, який дуже кічився бюджетом НУЛП, але по факту працює програмістом якоїсь дурні, а не серйозних проектів. Бо в нього нема таланту і бажання розвиватись в цій сфері, він після такого престижного закладу вийшов повним нулем у програмуванні.
2 Вподобання
Тобто 121 це для вчорашніх школярів, але професіоналів? Не все розумію. Ось наприклад я думав йти на 121 (заочно), але тепер маю сумнів . Я вже дорослий, в цій сфері не працював, (на роботі маю на увазі) а для себе щось роблю, йду за часом і хочу отримати так би мовити основу знань. Бо без бази знань важко, я наприклад шукаю рішення день і сам доходжу до нього методом виключення та танцями з бубном, а міг би 5 хвилин якщо б розумів залежність одне від другого. Зірок не планую хватати з небес. Суто веб програмування, тестування та. ін. наприклад. Бо в мене нажаль не вистачить життя опанувати , я маю на увазі практично, щось більше. А так я зможу постійно удосконалюватися. І тепер я не знаю чи підійде мені 121. Спілкувався із добрим знайомим сеньйором, так на його думку 121 краще ніж 122 враховуючи мої критерії. Послухав би і вас що ви скажете. Прийміть до уваги що мені багато років, в не маю права на помилку. Курси не беремо до уваги, тільки вищ. Я дивлюсь на КНТЕУ, хоча у КПІ програма більш ширша, але і ціна теж. Ну статус не важливий, але хотілося державний.
Ну вот такое как раз на 122й будет логичнее.
Потому что после 121й вы тоже такое сможете. И после любой специальности из 12й отрасли.
Но после 121й такие задачи будут, как пилоту истребителя пойти работать в такси - “я на самом деле предприниматель, а тут только временно”
На 121й готовят разработчиков, способных с нуля написать операционную систему или очередную платформу для сайта или редактор IDE для тех, кто будет делать на этом сайты ) В общем - системное программирование.
Вас же. как я понимаю, привлекает программирование прикладное - под конкретные пользовательские задачи (сайты, скрипты в готовых ERP, CRM или даже написать бухгалтерскую или складскую программу на том же MS Access или даже MS Excel. Тогда - точно не 121. Там такие вещи делают во время отдыха, чтобы отвлечься после основных задач )
И тогда для вас - именно 122. Такое общее правило - если не знаете на какую из шести 12х специальностей - значит 122. )
Вы получите знания по полному циклу разработки в ИТ: проектирования, прикладной разработки, тестирования, поддержки и прочих аспектов информационных технологий. Компьютерные науки - это как раз общий курс, дающий всего и по чуть-чуть, чтобы потом уже развиваться в любом направлении в ИТ.
Ну а если все-таки 121я - тогда, после всех испытаний на ней не попробовать устроиться на работу в Google или Microsoft будет просто обесцениванием потраченных на образование лет. Иначе зачем же!
И да, чтобы сразу, так сказать, набить себе цену - я тоже взрослый. И в этой отрасли - давно. Очень давно. С тех пор когда компьютеры еще назывались ЭВМ, и самые маленькие из них занимали пару шкафов
3 Вподобання
Ну по поводу возраста я сразу понял. (Старый добрый юмор про таксистов бизнесменов. ) Я
кстати встречал даже "всемирно известного"дрессировщика тигров на оранжевой шестёрке. Ну не буду флудить.
Я понял суть, спасибо большое за рекомендации, для меня это много значит. Буду вникать. Если вы или кто-то ещё найдет время высказать мнение по каким-либо аспектам - буду рад послушать.
Для хороших досягнень в розробці з нуля треба вчитись програмувати ще зі школи. Дехто і після випуску з топового ВНЗ нічого не вміє, бо вузи нічого не дають взагалі, якщо в студента немає бази. Всі абсолютно студенти ІТ-спеціальностей проходять курси з програмування, бо без них нікуди. Лише папірець після випуску, який нічого не дає. Як Ви кажете, що не займались, програмуванням, то для чого йти в ВНЗ, ще й на платне, щоб отримати через 4 роки диплом, який нічого не дасть? Ні знань, ні вмінь. Є нормальні курси, є ментори, є безкоштовні курси. Багато хто вчиться програмувати після отримання освіти за іншими фахами, це популярно. Ось мій друг після роботи архітектором пішов у ІТ і зараз потрохи розкачується завдяки курсам. Для чого Вам диплом, якщо самі пишете, що хочете програмувати елементарщину…
2 Вподобання
Ну, вочевидь, моя думка трішки відрізняється від пана ValKalina)) Не буду сперечатися, бо я в цій професії не такий досвідчений експерт, до того ж недавно вивчилася на цю спеціальність, можливо я тисячу разів буду не права, але якщо вислухаєте моє бачення щодо цього, то була б рада😊
Звісно, усе індивідуально. Кожен обирає сам, як йому краще. Але мені здається, Вам не варто сумніватися.
Судячи з вашої розповіді, 121 непоганий варіант, бо, по-перше, Ви вже почали вивчати самостійно, як Ви кажете з бубном, але все таки почали трохи розбиратися (хоча і важко) По-друге, я погоджуюся з вашим другом сеньйором. Тим паче він, як добрий знайомий і професіонал, краще оцінює рівень ваших знань та навичок. І по-третє, вже доросла людина відрізняється від школяра-абітурієнта: краще усвідомлює й аналізує програму універу, більше самодисципліни, наполегливості і оцього “копання” в програмуванні.
Трохи не зрозуміла питання про вчорашніх школярів… Є, наприклад, такі діти, які ще з 6 років ходять на різні ІТ-курси і до 11 класу вже можуть знати ~ декілька мов програмування. Для них, 121 спеціальність не буде такою складною сніг на голову, як для розгубленого абітурієнта-школяра, який ніколи ні одної програми не створив, не знає, який напрям обрати, але “хоче програмувати”. Рівень “хочу” і чіткий рівень “в моїх силах, я свідомо можу це зробити, я вже знаю з чим маю справу”–різний. Тому і існує легша 122, та більш поглиблена 121.
Щодо дисциплін і технічних аспектів, можливо пан ValKalina правий і 122 буде логічніше. Треба дивитися робочу програму. Бо і на 122 може бути багато системного програмування, і на 121 прикладного вдосталь. В мене, наприклад, було навпаки: на 121 більш детально вивчала системний аналіз й тестування, БД, різні мови програмування, прикладні програми, на веб писала диплом, в той час на 122 був нахил на шифрування, архітектуру, САПР, мережі, операційки, дизайн, 3Д. Це залежить від програми університету. Тим паче, якщо людина вже розібралася і усвідомила, що хоче, наприклад, веб і тестування, а не дизайн з шифруванням, то треба шукати програми з цих нахилом, в незалежності 121 чи 122.
Ви правильно помітили, що неможливо опанувати все, бути експертом у всьому, не вистачить життя. Тому й студенти вивчають базу, потім їм дають пробувати всього потрохи, різні мови програмування, щоб вони обрали щось своє і в ньому самі поглиблювалися та удосконалювалися.
Щодо університету, то тут обирайте який Вам більш сподобався програмою. Якщо в КПІ вона ширша,–можна спробувати. Хоча заочне все одно більш розраховане на самоосвіту, то можна й в КНТЕУ. Кажуть теж непоганий.
Та все таки, на мою думку, в такому випадку світчера були б кращі курси, аніж університет. В універах довго вчитися, забагато всього непотрібного(предмети не з сфери програмування), застарілого, а курси швидші й з сучасніші програмою, можливо ментор наставляв би і підсказував. Але цей варіант Ви не розглядаєте, тому державний університет теж непогано)) Не наполягаю і не сперечаюся😉
Просто зі свого досвіду, я вивчала веб програмування паралельно з універом у ютуб канала “Фрілансер по життю”. Евгеній шикарно пояснює і багато історій тих, хто змінює професію вже в поважному віці. Гляньте його уроки перед тим як кудись вступати. Можливо він наштовхне Вас на правильний вибір.
Сподіваюся, що висловила свою думку не дуже нав’язливо й зрозуміло. Ні в якому разі не хотілося б Вас збивати або плутати. Кожен робить і каже те, що вважає за правильне. А вирішувати лише Вам) В будь-якому випадку, що на 121, що на 122, будете вчити програмування точно.
3 Вподобання