Любі колеги! Невже нікого більше не зачепило питання олімпіад у 2020-2021 н.р.? Без них захоплення наукою є майже неможливим. Невже ми просто так дозволимо зруйнувати те, на чому тримається освіта? Що робити з глибоким розчаруванням і страхом в очах учнів, які готувалися кілька років і це, в деяких випадках, останній шанс для них показати себе? Звертатимусь у Міністерство. Не залишу це просто так. У жодному разі. Бо за дитячі сльози влада не заплатить 100%
3 Вподобання
Ви у своєму розумі ???
3 Вподобання
Захищаю свого учня, неодноразового переможця, який у розпачі й просить щось вдіяти. Якщо ви проти або вас це не цікавить, це вже ваша справа, я нікому не нав’язую свою думку.
Ви дійсно не в своєму розумі. Для вас, що важливіше знання учня чи здоров’я? Як під час такої пандемії можна збирати в одному місці дітей з усього району. Як ви тому учневі і його батькам будете дивитися в очі, якщо він, не дай Бог, привезе з олімпіади не призове місце, а коронавірус. Схаменіться і не пишіть дурниць. Є багато олімпіад, які проводяться онлайн.
7 Вподобань
я зверталася в МОН з цього приводу поки що чіткої відповіді немає.
Моя учениця ще в перший день після такої новини твердо вирішила це не оминути увагою. Вірю, що славетний фінальний етап олімпіади 2019 з географії в м.Миколаєві не стане для нас останнім, бо це буде жахливо…
1 Вподобання
У нас схожа ситуація. Жахливо - не те слово. Школи діти відвідують (по 30 учнів у класі), новорічні свята держава не забороняє, спортивні змагання проводяться, у громадських місцях великі скупчення людей, лише посадити 10 школярів в одному класі на відстані в масках не можна. І коли вже ми навчимося правильно розставляти пріоритети?
Надіюся, нас почують.
Хороше риторичне запитання.
Безсумнівно, зачепило всіх свідомих учителів, а особливо учнів і їхніх батьків. Але чи щось можна вдіяти - невідомо🤔
Правду кажуть, що вчитель то не професія, то ДІАГНОЗ. Для вас навчання понад усе, навіть важливіше за здоров’я. Хоча ви, мабуть, більше переживаєте за свої звання і категорії, які треба підтвердити на атестації, за свою славу, а не за учнів. Для цього вам потрібні призові місця. А учні і їх батьки не дуже горять бажанням брати участь в олімпіадах. Включіть, нарешті, здоровий глузд.
7 Вподобань
Как человек, участвовавший в нескольких олимпиадах и отец ученицы, тоже отметившейся в этом “спортивном” движении - я бы хотел услышать мнение как раз учеников, а не учителей и их родителей.
Потому что я понимаю заинтересованность учителей (это признание и премии именно для них!), я понимаю родителей (гордость, банальное хвастовство).
Но мнение учеников, думаю, здесь совершенно никого не интересует! Среди знакомых есть достаточно повзрослевших “олимпиоников” и даже бывших участников МАН.
Простыми словами - нулевой “выхлоп”! Все. Все! Все жалеют, что тратили время на это, когда учителя выделяли их из класса и начинали натаскивать по конкретным предметам, рисуя их однозначное будущее! Пацанам и девчатам это аукнулось позже… Когда радужные надежды, вложенные в неокрепшие мозги, разбивались о жестокую действительность - однобокость подготовки…
Ну так что по поводу олимпиад скажут учащиеся? Которые в этом году не попадут на них? Горе?
4 Вподобання
Для деяких учнів це значить дуже багато, хоч і не для всіх, звісно. У будь-якому випадку участь не є примусовою. Кому це потрібно - йдуть на олімпіаду, хто не хоче - не йде. Я ніколи не змушувала учнів ходити на олімпіади, бо успіх можливий лише з палким бажанням дитини досягти мети. Тільки не варто забороняти їх для тієї талановитої молоді, яка витратила чимало зусиль заради омріяної цілі, готуючись і в будні, і на канікулах.
1 Вподобання
Моя фраза про “учнів і їх батьків” підкріплена досвідом, повірте.
Можливо, ви не змушували. А інші вчителі змушують. Дирекція змушує вчителя, а вчитель змушує дитину. Є такий нехитрий вислів як “добровільно-примусово”. Не хочеш везти на олімпіаду, про це згадають на атестації. Я вчителька з 26 річним стажем. За 26 років мені жодна дитина не сказала, що хоче добровільно брати участь в олімпіаді. Діти і батьки бачать сьогоднішню реальність, що навчання нічого не варте, той хто не вчився живе краще, ніж той хто вчився. Не треба обманювати дітей і їх обнадіювати чимось не реальним. В мене теж були призові місця. Моя учениця, яка зайняла 1 місце на районній олімпіаді з математики запитала мене прямим текстом: що мені з того першого місця? Я не знала, що їй відповісти. Їй дали грамоту і більше нічого. А мені не дали і грамоти. В школі в нас директор подає на грамоти вчителів не за роботу, а я навіть не знаю за що. Вчителька, в якої дитина зайняла останнє місце на олімпіаді грамоту отримала, а я ні. В мене і в дітей немає бажання брати участь в олімпіадах ніякого. Добре, що їх відмінили.
6 Вподобань
Не хочу вступати з Вами в дискусію.
Кожен залишиться при власній думці, бо на моїх очах обласна переможниця плакала через втрачену олімпіаду, оскільки для неї це все шкільне життя, а батьки писали звернення в МОН. На все добре, вибачте, якщо ненароком десь образила.
1 Вподобання
Краще відразу телефонувати на гарячу лінію, а то звернення це річ не певна.
А вот такой плач зашуганной девочки по поводу участия в государственном мероприятии - это уже очень НЕ хорошо!.
О чем она плакала? Что не оправдала чьих-то надежд? Чьих? Своих? Сомневаюсь. Ее школьная жизнь закончилась? Другой жизни не было и больше не будет? Кто ей внушил, что участие в соревновательном мероприятии, без какой либо цели - для нее - это что-то важное? Почему родители писали в МОН?! Родители хотели, чтобы их заплаканная дочка таки “показала им всем”? А дочка-отличница, с порванными в клочья нервами, что хотела? Может - чтобы оставили ее в покое?
4 Вподобання
Це людський фактор, не варто сперечатися щодо чиєїсь життєвої ситуації.
Вы привели пример - я задаю вопросы.