Відгукніться хто навчається(вся) на денному в 30+ років

Цікавить ваш досвід.
Мова не про навчання ради корочки.
Чи не пожалкували витраченого часу?
Допоміг диплом почати кар’єру по вивченій спеціальності?
Як в плані психологічного комфорту, коли в групі майже всі на 10+ років молодші?
Дякую.

Яка “кар’єра по спеціальності” з дипломом, отриманим в 30+ років, ще й на денній формі навчання?
Зараз майже ніхто не працює за спеціальністю, кар’єру будують і з зовсім іншими освітами. Наприклад, у мене керівником продажів у банку був трудовик за освітою, який багато де працював і мав досвід у комерції. Вам потрібно було думати про кар’єру років 10 тому, бо компанії люблять молодих та перспективних, які потім виростуть і підуть на підвищення, а не брати особу 30+ з щойно отриманим дипломом і без нормального досвіду. Є ще винятки, коли людина працює і паралельно хоче отримати другу освіту, щоб бути ще крутішим фахівцем (наприклад, засвоїти бухгалтерію чи маркетинг), але де б я не працювала - ніде не бачила, щоб хтось так вчився, крім мене. Тому це “будування кар’єри” в 35 зі свіжим дипломом - це смішно, особливо після денної форми навчання.

3 Вподобання

Залежить від того, в якій сфері Ви плануєте будувати кар’єру і що маєте на увазі під словом “кар’єра”. Бо хтось є головним реставратором музею з бюджетною зарплатою, а хтось власником мережі аптек, і кожен з них може вважати себе успішним.
Моя перша освіта медична і в цій сфері весь час був певний відсоток “вікових” студентів 27-30 років, які закінчили медучилище, попрацювали медсестрою і тоді пішли в універ. Звісно, цим людям було не в прикол ходити на дискотеку на день студента і тусити з 17-річними одногрупниками. Але зараз враховуючи ковід, війну і через це вічну дистанційку, багато студентів взагалі “студентського життя” не мають, а деякі випустилися з магістратури і за півтора року бачили одногрупників вживу сумарно два тижні. Щодо кар’єри, то я б не сказала, що у цих людей професійне життя склалося гірше, ніж у тих, хто вступив в 17. Хтось став завідувачем відділенням, хтось власником свого стоматкабінету, дехто збудував хорошу кар’єру у військовій медицині, а хтось і генеральним директором (по старому головним лікарем) став. Звісно ж були і ті, хто просто працює звичайним лікарем і “успєшного успєха” не досяг, але й серед тих, хто вступив в 17 теж не всі стали керівниками і власниками приватних клінік. Більше того, цим старшим випускникам іноді навіть легше було, бо у хворих хірург 35-річний викликає більше довіри, ніж “хлопчик” 23 роки, хоча вони в одній групі вчились.
Звісно, у нас досі панує ейджизм і потенційні роботодавці звісно ж можуть задавати незручні запитання. Але пенсійний вік постійно зростає і людина, що отримала диплом в 35 має ще цілих 30 років працювати, за цей час можна і кар’єру збудувати. Також через війну є і буде певний кадровий голод, адже багато молодих працівників мобілізовано і не всі з них повернуться живими та здоровими, багато працівниць скористалось нагодою і виїхало закордон. Тож якщо на співбесіду прийде 35-річна людина зі “свіжим” дипломом, а роботодавцю потрібен працівник, а не ганяти понти, він спокійно працевлаштує цю особу.
До чого власне мій лонгрід - можна закінчити інститут в 23, можна в 35 і в кожному з цих випадків можна стати успішним, або не стати успішним. Звісно, є специфічні спеціальності на кшталт танцівниці балету чи льотчика-винищувача, які в 35 опановувати вже пізно, але більшість професій жорстких обмежень не має. Тож якщо у Вас є гостре бажання і можливість в 30+ вчитись, вступайте і вчіться.

3 Вподобання

Хватаешься или Жалуешься?

А можна поцікавитись, скільки Вам років? Бо або ви молода людина з підлітковими максималістичними поглядами на життя, або ображена на молодь особа за 40. Якщо що, то я собі дозволила перейти на особистості, бо Ви собі дозволили дещо образливий тон.
Щодо кар’єри, то так, у нас в Україні панує ейджизм. Але я не знаю, що буде після війни, коли соціальне навантаження буде величезне, а населення значно поменшає.

2 Вподобання

У мене погляди на життя особи, яка з 22 років на керівних посадах у топових компаніях України. Маю 3 вищі освіти. Наразі я виконую обов’язки комерційного директора. На роботу беру лише тих, хто має досвід, а тих, хто не має, я готова взяти в 18-20 років, щоб ця людина хотіла працювати в мене і могла розвиватись та зростати кар’єрно. Ейджизм - це норма при порівнянні 20-річної запальної дівчини і 35-річної жінки, яка щойно отримала диплом. Небо і земля. Якщо Ви того не розумієте, то я впевнена, що керівних посад і відповідальності не мали на жодній роботі. Якщо ж порівнювати жінку 35 років, яка має досвід роботи бухгалтером більше 10 років, і випускницю магістратури з бухгалтерії, то я візьму, звісно, більш досвідчену працівницю. Але порівнювати випускницю магістратури з бухгалтерії, якій 22 роки, і жінку 35+, яка щойно випустилась, то як вибирати між кавалером-бізнесменом і мамкиним синком, який працює сторожем на мінімалку і не хоче розвиватись та забезпечувати сім’ю.

Ейджизм взагалі не норма.
Ви праві, керівних посад, як от комерційний директор, я не мала. Але головним бухгалтером невеликої фірми, так, довелося попрацювати. І я в свої 47 зараз змінюю професію, ну дуже круто. Це буде теж третя вища освіта. А перед цим народила і виховала 3-х дітей. Обставини зміни професії бувають різні.
В свої 47 я можу сказати, що до людей можна ставитися як до засобу, а можна як до особистості.
Те, що ви берете тільки з досвідом, говорить про вас як про фахівця, який дбає про ефективність та мінімізації збоїв у роботі. А от займаючись огранюванням алмазу з нуля , ви можете втратити рідкісний діамант, який треба трошки дошліфувати. Енергія та жага до роботи не завжди залежать від віку.
Але на своє питання я відповіді так і не отримала: тож скільки Вам років?
І

3 Вподобання

Питання не лише у віці, ще треба дивитись по людині. З мого досвіду: молодші набагато швидше вловлюють інформацію, ефективніше працюють, мають ентузіазм і жагу до знань. Особливо гарно працюють якраз люди з 18-ти років, які їздять, скажімо, з села, оскільки таких молодих мало хто бере на хорошу посаду менеджера чи помічника. Їм у кращому випадку світить робота на касі чи офіціантом, а не спілкування з клієнтами по телефону. Така особа буде триматись за свою роботу, особливо при наявності перспективи підвищення. Це якщо казати про роботу з клієнтами (продзвони, домовленості, продажі). Ми принципово не беремо на таку роботу осіб 30+, бо вони звільняться, як тільки знайдуть більш ліниву роботу. Старші працювати не хочуть, вони хочуть більше заробляти і нічого не робити. Або ж робити дуже і дуже мало. Звільнення їх не лякає, бо в жінок у такому віці може бути чоловік, який допоможе. З голоду не помруть.
Знову ж таки, якщо ми повернемось до порівняння жінки 35-років, яка щойно отримала диплом, і дівчини 20 років, яка щойно закінчила бакалаврат, то я оберу на роботу молодшу. Працюватиме ефективніше, більше ентузіазму. І це не ейджизм, а практика успішних компаній. У топових компаніях середній вік працівників становить менше 30-ти років. Зверніть увагу на продавців у Фокстроті, Епіцентрі, операторів Нової Пошти, адмінiв Reserved чи Zara. Навіть програмістів всі хочуть бачити молодими, бо старші програмісти (30+) повинні мати вже свою компанію або працювати на себе. Якщо порівнювати програміста, який щойно закінчив бакалаврат і має якийсь досвід у проектах, і дядю 35 років, який “програмує” все життя, ще й так, що нічого толком не напрограмував, то вибір роботодавця очевидний. У мене на старій роботі головній бухгалтерці було 50 років, і то логічно, бо вела величезну компанію і мала під собою 10 бухгалтерів. Для такого треба мати досвід і все розуміти, тому когось молодого на таке не поставиш через брак досвіду. І майже всі підлеглі бухгалтери цієї жінки були віком до 30 років, які до нас приходили одразу після випуску. Тільки одній було 41, проте вона теж мала великий досвід у веденні ФОПів.
А тепер подумайте ще раз: для чого роботодавцю брати особу без досвіду, яка в свої 40 тільки отримала освіту, якщо є молодші, здібніші і більш “просунуті” юзери?

1 Вподобання

З ваших слів можна зробити висновок: на молодих можна їздити, їх можна експлуатувати по 10-12 годин замість 8, можна навішувати обов’язків, які мають виконувати три людини замість однієї. І можна не боятися, що через півроку, рік, набравшись досвіду, ця людина піде на посаду значно вище. Це не ефективність, це відношення до людини як до ресурсу. І це в нас програміст - молода людина до 30, а в Іспанії - це людина біля 40.
Реалії післявоєнної України будуть дещо іншими. В нас і так зараз середній вік населення, здається, 43 з хвостиком. З війни прийдуть сотні тисяч людей, яким не просто буде повернутися до цивільного життя. І ці сотні тисяч - не люди за 40, а молоді хлопці і дівчата 28-35. Молодь, ті самі 18-20, дуже багато виїхало і не повернеться, народжуваність маленька. З ким будете досягати ефективності? Вже зараз по об’явах починають потроху знижувати віковий ценз - замість 30-35 пишуть 35-40 нижню границю.
І ви все ще не відповіли мені на питання: а скільки Вам років?

1 Вподобання

У нас робочий день з 9 до 18, година обіду. Які 10-12 годин? Ви взагалі читаєте, що я пишу?
Мій вік аж ніяк не стосується теми обговорення.

1 Вподобання

Я вважаю, що стосується. Як правило, керівник підбирає працівників під свій вік. Свідомо чи підсвідомо, але підбирає. Тому і запитую. Я кажу, як правило. Все що ви пишете та ЯК Ви пишете, характеризує Вас як людину з максималістичними поглядам. Це притаманне підлітковому віку або людині, яка не подорослішала в повній мірі, не дивлячись на вік. Ви, може, ефективний менеджер (комерційний директор - це теж менеджер, тільки вища Ліга), але керівник повинен мати широкий фокус, не повинен мати тунельний зір. І відкидати людину тільки тому, що вона за віком за 35, це - короткозорість.

Я читаю, що Ви пишете. І роблю висновки. Ваші зневажливі слова про людей за 30, особливо про чоловіків, викликають купу питань.
P.S Подивіться фільм “Стажер” з Робертом де Ніро.

4 Вподобання

Мені от теж цікаво, де шукатимуть 18-20-річних ефективних співробітників для “прозвонів” і продажів роки через 2-3, коли молоді дівчата виїздять закордон, а молоді хлопці або гинуть на війні, або вступають у 17 років в першу-ліпшу польську бурсу, аби встигнути виїхати до 18.
Я Вам недарма в попередньому повідомленні писала, що має значення, в якій сфері Ви хочете будувати нову кар’єру. Бо от пані Вам описала ситуацію в сфері продажів, там ситуація одна, може там справді віковий ценз жорсткий, а я написала про медицину і тут доволі толерантно до людей середнього віку ставляться. Мені впринципі важко уявити, як штат лікарні комплектують виключно 25-річними дівчатами після інтернатури (18-річних з дипломом лікаря поки що немає), а потім вони одна за одною ідуть в декрети, а тягнути на собі роботу залишаються 40-50 річні.
В будь-якому випадку війна все розставить по своїх місцях. Багато хто з ветеранів не зможе повернутись на свою колишню роботу і змушений буде в 35+ кардинально змінювати сферу та починати нову кар’єру. А роботодавці або братимуть їх на роботу, або чекатимуть собі “заряджених на продажі” 18-річних.

4 Вподобання

Тут не про медицину мова йшла, бо ніхто розумний туди не буде поступати в під 40 років. У бізнесі (продажі, маркетинг і т.д.) вік 30+ і відсутність досвіду є стоп-фактором для прийому на роботу. Хіба в якусь школу чи держструктуру на мінімалку візьмуть - там досвід не треба.

1 Вподобання

Топікстартер не вказала, куди вона має намір вступати. Ви поділилися своїм досвідом в сфері продажів, я в сфері медицини, чи цікавий Ваш чи мій досвід для неї, вирішувати топікстартерці. І ми не знаємо, яких цілей вона хоче досягти, і яка посада для неї буде вважатись успішною кар’єрою. І не обов’язково для цього щось продавати в Фокстроті чи Зарі, така робота цікава далеко не кожному.

У топовому Інтернет-магазині, де я працювала в головному офісі (який мав ще й офлайн-магазини), середній вік працівника був менше 30. Сучасні компанії не чекають тих, кому за 30, хіба що коли в цього працівника в 30+ купа досвіду для керівної посади (фінансовий директор, керівник відділу логістики чи департаменту продажів). Це будь-хто розуміє. На яку “кар’єру” сподівається автор допису - я хз. Навіть в медицині її не буде. Ви самі це розумієте, якщо писали про медицину. Універ 6 років, 3 роки інтернатури. Поставлять зав.відділенням того, хто має стаж і категорії, досягнення. Про керування закладом охорони здоров"я навіть не варто фантазувати без зв’язків, досвіду і освіти “менеджмент” за спеціалізацією охорони здоров’я.
Я в шоці, що ще є люди, які вірять в цю “кар’єру” і можливості. Це може бути в одного на мільйон. Нікому не треба 30+ без досвіду, коли в 25-річних його більше.

1 Вподобання

Я працюю моряком, пішов туди в 25 років, в 30 закінчив інститут на інженера. За роки праці можу сказати що ефективними можуть бути як молоді люди так і ті які змінили професію в дорослому віці. Коли я навчався, в нас були студенти навіть 50+ років, а таких як 30-40 було дуже багато (заочка). Тому все це дебілізм про “в 20р працювати буде ефективніше ніж в 30”. Працювати буде ефективніше якщо людина зацікавлена в цьому, грошима, бажанням підвищеня або інтересом до професії. Якщо людина “не в своїй тарілці” то вона буде “шлангом” в будь якому віці. До речі років 5-6 тому Міноборони підвищило верїній вік вступу до військових вишів до 30 років (з 23 здається), тому навіть льотчиком можливо стати зараз у більшому віці😁. З приводу “успєшний успєх” це доволі складне питання й воно не так вже сильно зв’язано із віком. Це все доволі відносно. Наприклад я працюю на контейнеровозах й вважав що успіх це стати старшим механіком із зарплатнею 8-10тис, а відносно недавно спілкувався із одногрупом й він працює на газовозах де зарплатня того ж стармєха вже 15тис ± То ж виходить що контейнерний стармєх невдаха а газовий “крутий чєл”? А давайте дізнаємось скільки стармєх заробляє в оффшорному флоті або на нафтових вишках? Там він може заробляти й 20тис. То хто ж з них невдаха? А нікто, всі працюють як можуть й як хочуть, а “успішність” річ як я писав - відносна. Хтось з таких 30+ лікарів буде працювати й главлікарем, хтось на швидкій а хтось буде в поліклініці сидіти, нічого поганого тут немає, всі лікарі потрібні. А порівнювати роботу лікаря чи будь якої іншої професії якщо ви працювали продавцем й стали якимось там “ніфіга собі топ старшим менеджером на базарі в магазині із джинсами” я вважаю недоречним. Доречним можливо було б якщо питання стояло якось накшталт “чи можу я піти працювати в нову пошту/магазин зара/сільпо/інша організація в якій ви маєте досвід”, але й там потрібно персонально розбирати питання.

4 Вподобання

Ви ж самі вказуєте заочку. У мене були студенти син і батько. Ось тільки син навчився на денній формі, а батько на заочній. Йому було за 50, він мав свій бізнес, і навчався на бухгалтера саме заради знань, аби розбиратись в тому, що там його бухгалтер рахує. Навчатись можна в різному віці, питання просто з якою метою. Цілком логічно, коли людина вже робить кар’єру за своєю спеціалністю,і для подальшого просування хоче пілвищити кваліфікацію отримавши додаткову освіту з економіки, права, менеджменту. Але звичайно це заочно. А після 30 вступати на геть нову спеціальність на денну форму (а отже людина не працює зараз) - це швидше не про “зробити кар’єру”, а про “змінити життя” чи отримати роботу, бо за попередньою не може знайти роботу. Може я й помиляюсь, і можливо є ті,щто зробив кар’єру після 35

4 Вподобання

Чому Ви вирішили, що в медицині лише з якимось зв’язками можна кар’єру зробити? Ці часи минули років 20 тому.
Ви “в шоці” від людей, які хочуть в 35+ робити кар’єру, а це часом не Ви в якійсь темі писали про те, як Вас не взяли на роботу шкільним психологом бо “там же всі куми і все за зв’язки”, а в цій темі пишете про успішну кар’єру на керівних посадах з 22 років? Тобто успішний керівник банків і магазинів, намагався навіщось влаштуватись на бюджетну роботу? Я б не переходила на особистості, але в Ваших дописах стільки зневаги до людей 35+. Хочете Ви цього чи ні, але демографічна ситуація і війна в Україні поставлять роботодавців в такі умови, що або вони беруть на роботу 40-річних, або взагалі не беруть нікого, бо інших немає.

2 Вподобання

Я згоден із тим що якщо в дорослому віці йти навчатись то якщо є можливість заочки то вибирати її, але наприклад на лікаря немає заочки, однак це не причина не йти на нього навчатись якщо людина хоче. Поміркувавши над цим я можу додати що мабуть головне питання в навчанні дорослої людини це ресурси. Якщо вони є то можливо хоч все життя навчатись й робити кар’єру, якщо немає то багато часу піде на те щоби прокормити себе (й можливо сім’ю)

Ці часи не минули, Україна найкорумпованіша країна в Європі. Корупція всюди. Зніміть рожеві окуляри. В 40 років кар’єру в медицині ніхто не будує, почитайте вимоги до зав.відділеннями або керівника лікарні. Вчорашнього інтерна туди не поставлять. Можете не сперечатись, я щоденно в колі медиків, у т.ч. “шишок”.
Де зневага до 35-річних? Невже людей задіває правда, що в 35 ніхто не будує кар’єру?
Так, були часи, коли я в 20 років хотіла влаштуватись у школу. Добре, що не вийшло, і добре, що я ніколи не була дотичною до державної роботи. Це дало мені поштовх до саморозвитку. У мене в 22 роки була посада, на якій стояли в інших регіонах люди віком 30+.