Привіт, друзі!
Хочу поділитися своєю ситуацією і запитати поради. У мого сина, другокласника, є особливість — він дуже нервує, коли хтось сидить дуже близько до нього за партою. У таких умовах він не може зосередитись на навчанні, стає неспокійним і замкненим. Ми говорили про це з нашим класним керівником, Олексієм Сергійовичем Шестопаловим, і він пішов нам назустріч — дозволив синові сидіти за партою одному. Я дуже вдячна йому за це розуміння, адже це значно полегшило навчання моєї дитини.
Але нещодавно почалися проблеми. Інші діти розповіли батькам, що мій син сидить один, і це викликало хвилю невдоволення. Мовляв, чому одному дозволяють таке, а іншим — ні. Хтось із батьків написав скаргу до дирекції. Тепер у школі піднімають питання, чи правомірно було дозволяти моїй дитині сидіти окремо. Я переживаю, що це може вдарити по Олексію Шестопалову, адже він лише хотів допомогти нам.
Що мені робити в цій ситуації? Чи маю я право вимагати, щоб син сидів один, якщо це дійсно впливає на його емоційний стан і успішність? До кого звертатись, щоб вирішити це питання? І головне — як зробити це так, щоб не підставити вчителя, який проявив розуміння?
Буду вдячна за будь-які поради чи думки!