Значить, я володіла на момент написання комента щодо лікаря-психолога застарілими даними. Перепрошую. У мій рік вступу такої спеціальності не було, декілька років тому теж. Вже не перший рік у психології плаваю. Мабуть, ця спеціальність в Україні відносно нова, бо в ЄС і на росії така освіта давно була. У мене сусідка - головний лікар, і такої посади в штатному розписі лікарні на даний момент немає. Медична психологія | Магістр | Повна загальна середня освіта | Денна форма – ІС «Вступ.ОСВІТА.UA»
Лише 3 ВНЗ дають таку освіту в Україні (приватні ВНЗ навіть не рахую), що свідчить про те, що спеціальність не є популярною чи затребуваною. Такий фахівець в перспективі має бути 1 на всю лікарню, як зазвичай психіатр. Але психіатр - це освіта за напрямом “лікувальна справа”, тобто можна перекваліфікуватись з часом на іншу спеціалізацію, а медична психологія - це, як я бачу, окремо виділена спеціальність, після якої толку мало. Ти лише медичний психолог. Не розумію, для чого навчатись на неї, якщо такий фахівець буде один (в кращому випадку 2) на всю лікарню, якщо аналізувати закордонний досвід, а випускати їх будуть сотнями. І підозрюю, що через те, що це “освіта лікаря”, за навчання там треба платити багато, якщо вчитись на платному, на відміну від звичайної психології. Тому особисто для себе я б такий вибір не робила, звісно, і поясню причини:
- Медичні ВНЗ - медична освіта, відповідна вартість навчання (якщо не пройти на бюджет).
- Освіта вузькопрофільна, перекваліфікації нема.
- Таких фахівців у лікарнях майбутнього буде 1-2 чол., як наразі закордоном. Який шанс влаштуватись на ту посаду, якщо випускників щороку сотні? І яка там буде зарплата? Вже зараз набрали на навчання людей, а таких посад і нема. Конкуренція на робочі місця буде шалена. Залишається тільки вести приватну практику, і то потрібні курси і т.д., щоб бути фахівцем.
- Якщо нашу освіту “лікувальна справа” чи “стоматологія” закордоном визнають, просто проходиш у них інтернатуру або щось доздаєш, щоб стати лікарем, то щодо медичної психології у мене великі сумніви.
- Термін навчання 6 років, на відміну від звичайної психології, де за 4 роки ти бакалавр і за 1.5 - магістр.
- Медичний психолог є лікарем, відповідно в мене сумніви, що ця особа може бути психологом в школі чи ще десь, бо це зовсім інша професійна підготовка.
Враховуючи все перераховане вище, я б не мала ніяких справ з цією спеціальністю, але кожен має свою думку, тому я свою не нав’язую, а просто зважую всі “за” та “проти”. Пам’ятаю, як нам розказували викладачі, який фурор колись був, коли ввели освіту “соціальна педагогіка”. Якщо не помиляюсь, це був 2000 чи то 2001 рік, нова спеціальність, всі рванули. І скільки тих соціальних педагогів випустили за 20 років? А в школі всього 1 працює, і то раніше на цю посаду ставили кого попало без відповідної освіти, а спеціаліст працював не за дипломом. У державній сфері хто загодить (має блат) - той і працює. Це і в медицині, і в освіті, і в інших організаціях.