Учителі вдруге підтверджують звання “вчитель-методист”. Атестаційна комісія ІІ рівня цього року наполягає на тому, що вони мають надати методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами, за кожен із 5 років атестаційного періоду. Ніякі переконання про те, що вони не мають цього вимагати, для них не є аргументом, спираються на п.5.2. Типового положення про атестацію. Допоможіть, будь ласка, у розв’язанні цього питання. На які документи мають спиратися учителі, щоб довести, що таку методичну розробку має надати лише той, кому вперше присвоюється таке звання?
Доброго дня. Нормативно-правового акту з таким формулюванням “методичну розробку має надати лише той, кому вперше присвоюється таке звання” ви не знайдете, тому що його не існує. Обидві сторони в даному випадку не праві, в деякій мірі маніпулюютьабо зловживають нормами закону. Вчитель забов’язаний доводити свій проф. рівень стосовно кожного з атестаційних періодів, займатися самоосвітою, підвищувати або підтверджувати власну кваліфікацію. Тому атестаційна комісія має вправі вимагати методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами. Однак, кількість таких розробок не вказана як і не вказано, що вчитель має робити це кожного року з п’яти. Тут береться до уваги їх якість, а не кількість. До того ж , згідно ж того пункту 5.2 до уваги береться науково-методична і науково-дослідна діяльність. Тому вчитель може варіювати і обирати, на чому він має зосередити свою увагу того чи іншого навчального року. Також ніхто йому не забороняє плідно працювати в даних напрямках приміром 3-4 роки , а інші 1-2 брати паузу і лише проходити обов’язкові курси.
1 Вподобання