Дистанційка та оцінювання

Середня освіта
1

Хотілося б ознайомитися з думками колег, стосовно двох питань.

  1. Звісно, в усіх навчальних закладах ситуація різна. Спиратись можу лише на інформацію від колег, що працюють в різних куточках України, та на ту, яку маю на своєму безпосередньому місці роботи, а саме у Вишнівському ліцеї “ІДЕАЛ” (Київська область). Сумна тенденція, яка вимальовується ще з часів карантинної “дистанційки”, що перейшла у “дистанційку” військового стану, така: посилення бюрократичної тяги (сподіваюсь, лише в окремих випадках) адміністрації навчального закладу до втручання у роботу вчителя. Важко сказати, чи то для чого, щоб виправдати свою діяльність на посаді керівника, керуючи на відстані, чи просто для власної самореалізації в такій формі. Інколи виглядає це досить гротескно.
    Наведу приклад. У минулому навчальному році проводив уроки, використовуючи дистанційну платформу “Zoom”, доволі зручну і невибагливу до якості Інтернету. А свої домашні, самостійні та контрольні роботи учні надсилали мені, хто на Вайбер, хто електронною поштою. Ніяких проблем з цим не виникало. Цього ж навчального року директор ліцею забажала, щоб уроки проводилися всіма вчителями лише в Класрумі. І це незважаючи на співпрацю МОН України із “Zoom” (ось посилання на сайт МОН України для підтвердження моїх слів: Компанія «Zoom» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України надасть свої продукти для дистанційного навчання | Міністерство освіти і науки України). А також, незважаючи на те, що сервіси платформи " Work spase for education", а Класрум саме з цієї платформи, більш вибагливі до якості Інтернету. Наприклад, у мене 70-80 відсотків учнівських фото (їх Д.З., СР., К.Р. і т. ін. не відкриваються), а інколи перериваються й уроки і тоді ми з учнями переходимо в “Zoom”, щоб спасти урок. Учні, Слава Богу, звикли до минулорічної системи і надсилають мені фото своїх робіт переважно електронною поштою, а хто бажає, в один з месенджерів.
    “Ні”,- каже директор ліцею “ІДЕАЛ”,- “всі вчителі повинні працювати лише в Класрумі.”
    Зауважу, що при цьому викладачі перебувають у різних куточках України, проживать у ріних умовах (якість Інтернету, якість зв’язку взагалі, часом, інтенсивність відключення електроенергії і т.д.). Та й у учнів різні технічні можливості стосовно навчання.
    Щоправда (навчився у деяких дітей), мушу вдаватися (в інтересах справи, щоб працювати якісно) до “відмазки”. А вона така: у пункті 4.3 вище згаданого наказу вказано наступне (дослівно): “У 2022/2023 навчальному році освітній процес у дистанційній формі здійснювати з використанням інструментів і сервісів Google Workspace for Education”, але не написано, що заборонено використовувати інші інструменти разом з вищевказаними сервісами.
    А якби в наказі було вказано, що конкретно заборонене використання Zoom паралельно з Класрумом, або, навіть, якщо б перед назвою “Google Workspace for Education” стояло б слово: “ТІЛЬКИ”, то це був би юридичний нонсенс. Бо ніякий заклад освіти на території України ні рішенням керівника закладу, ні рішенням педради не може заборонити використання освітніх платформ, дозволених МОН України.
    Тобто, іншими словами, ставлю питання так: “Нам треба таксі, чи нам треба їхати ?”, або ж “нам треба реально проводити уроки, чи треба чіплятися за назву платформи ?”. Так і хочеться вигукнути: “не заважайте працювати”.

  2. Питання стосовно оцінювання знань учнів.
    Ось приклад реального діалогу:
    Директор Вишнівського ліцею “ІДЕАЛ” звертається до мене:

  • А чому Ви інколи вимагаєте від учнів, щоб вони пояснювали Вам хід виконання домашнього завдання? Вони ж Вам його “здали”, ось і оцінюйте їх роботу. Вони й так перебувають в складних умовах військового часу.
    Моя відповідь була такою:
    • Так. Всі учні перебувають у важких умовах військового часу. Але при цьому одні учні виконують домашні завдання самостійно і можуть їх пояснити, а інші списують з “ГДЗ” і, звісно, пояснити виконання завдань не можуть. То чому ж у них повинна бути однакова оцінка ?
      Відповіді не отримав.
      Згадалася фраза із якогось мультика мого дитинства: “Жодна добра справа не залишається безнаказаною.”
      Тому ставлю питання перед педагогічною громадськістю: а чи потрібно оцінювання учнів при дистанційному навчанні під час військового стану, взагалі ? Чи не перетворюється воно в профанацію ? Може, його слід відмінити і залишити лише щось на кшалт міні-ЗНО, звісно, у спрощеній формі, на кінець навчального року, при цьому відмовившись до кінця навчального року від оцінок поточних, за контрольні роботи (які також, зачасту, учні виконують не самостійно),
      семестрових ?
      Хотілось би ознайомится з думками вчителів, стосовно піднятих вище питань.
      Юрій Токар